Американська асоціація бджолярів запропонувала включити мед в число продуктів для яких вказівка місця виробництва повинна бути обов'язково вказанa на упаковці.
Бізнес на меду - один з найцікавіших в світі. Мед - дорогий продукт, добре зберігається і не потребує особливих технологій. Найбільші виробники меду в світі - Китай, США, Аргентина і Україна. Причому Китай набагато випереджає своїх конкурентів - 40% всього меду в світі проводиться в КНР. А ось США помітно відстає
21-а Всеросійська ярмарка меду і продуктів бджільництва пройде з 17-го лютого до 3-го березня в ЦВЗ "Манеж" (м. Москва, ст. м. «мисливський Ряд», Манежна пл., 1). Всеросійська ярмарка меду одна з найкрупніших в Росії. В ній беруть участь більше 400 бджолярів з 60 регіонів Росії. Крім меду на ярмарці можна буде придбати такі продукти бджільництва, як перга, забрус, віск, пилок, прополіс, маточне молочко та інші. На ярмарці виключена можливість придбати неякісну продукцію.
"Танець" медоносних бджіл - мова, за допомогою яких вони обмінюються інформацією про місце, де можна знайти їжу, - має свої "діалекти" у різних їх видів, проте це не заважає їм розуміти один одного. До такого висновку прийшли автори дослідження, опублікованого в журналі PLoS ONЕ. Бджолиний танець - єдиний відомий у безхребетних символічний спосіб комунікації. Залежно від напряму і відстані від знайденого бджолою джерела їжі міняються фігури її танцю, за допомогою якого вона повідомляє бджіл у власному вулику, де вони можуть знайти мед…
Всім відомий вислів «Мед-пиво пив, по бороді текло....». Мова йде не про звичайний бджолиний мед, а про мед питний, виготовлений методом бродіння з натурального меду, з можливим додаванням настоїв лікарських трав і соків ягід чи фруктів. Україна зі скіфських часів славилася в світі своїми хмільними медовими напоями. Питний мед – це смачний, корисний, цілющий і поживний слабоалкогольний напій. На жаль значні традиції медоваріння, які існували в минулі епохи втрачено і відродити їх справа не легка, але як показав досвід останніх років – можлива. За ту нелегку, але цікаву, творчу і корисну справу взялися українські пасічники. І нині вже впевнено можемо підтвердити вислів «Пили горілку, пили наливку, ще й мед будем пить.»
Про кліща і ту “нечисту силу”, яка восени бджіл забирає, а мед не чіпає.
Пояснюючи причини зникнення бджіл восени, практично усі згадують про кліща Варроа та про погодні умови, за яких перебувають бджоли (дощ, спека, відсутність мінімального взятку, то-що). Чи не здається вам, шановні колеги, що ми уже звикли звинувачувати у наших проблемах кліща. Хоча, гадаю у кожного десь у глибині душі таки щось трохи щемить і підказує, що не тільки кліщ та погода, а й ми причетні до пасічних негараздів. А якщо навіть і кліщ завинив, то хто його розвів невчасним і невмілим доглядом за бджолами?
Отримавши УП №8 за 2006 р. знову читаю про «найсучасніший» в даному випадку український вулик і знову ж таки, як і всі «найсучасніші» схожий на дупло. І читаємо ми про те дупло майже в кожному журналі. Я теж виготовив і випробував їх не мало і зрозумів що бджоли можуть добре жити в яких завгодно системах вуликів. І якщо пасічник невмілими діями їм не зашкодить то й результати будуть добрі. Зараз я в тих своїх «найсучасніших» яблука зберігаю до морозів. Набивши трохи «шишок» я зрозумів що на невеликих любительських пасіках бджіл можна утримувати в будь-яких системах вуликів і добиватись добрих результатів. І навіть рекомендую бджолярам-початківцям починати саме з лежаків. Для того, щоб вони могли «пожити» у вулику з бджолами і зрозуміти весь розклад їхнього життя. В лежаках то зручніше.
Багато пасічників крім того що збудували дім, посадили сад і виростили сина(чи доньку),вирішили ще й вулик власної конструкції виготовити .А так як вулик можна вдосконалювати безмежно, то і жити їм доведеться цікаво і довго. Та й творіть шановні колеги на здоров’я, лише не спішіть називати їх найсучаснішими, бо тоді уже виправлять буде нічого. З часів П.І.Прокоповича пасічниками було створено тисячі систем і варіантів різних вуликів і цей процес не зупиняється. А бджоли вдячні за будь-яку конструкцію, лише б захищала їх від негоди. Бо в природі знайти їм житло все складніше.
Віск – традиційно, за звичкою і до нині, називають другим після меду по значимості продуктом бджільництва. Але, якщо порахувати рентабельність від його добування, він давно ту позицію здав. Чому ж так сильно закарбувалася в пам’яті його значимість? Тому, що він дійсно, впродовж багатьох століть відігравав важливу роль в житті людей, особливо слов’ян. Віск, був цінним товаром для експорту, застосовувався в народній медицині, в релігійних обрядах, для освітлення приміщень тощо.
Для пасічника, слово пилок зрозуміле так, як і слово мед. А для більшості людей, то продукт загадковий. Одні взагалі не знають, що то за «крупу» різнокорольову продають поряд з медом. Інші не уявляють, де ті смачні, корисні, різнокольорові крупинки бере бджола? На квітах таких немає. Навіть деколи запитують, а як ви їх робите? Виникають такі питання тому, що ми пасічники не доводимо справу до кінця. Хто, як не ми маємо довести до людей інформацію про ті чудодійні властивості тих чудопродуктів, які дарує Природа через рослини і бджолу людству.